Я, мов дух, в самоті
В чарівній висоті,
В невимовно-чудовому мирі,
Де горять,
Миготять
Зорі — свічі святі
В голубому ефірі,—
Красоті помолюсь
І заллюсь,
Розіллюсь
В передзвонах та царственій лірі.
- Наступний вірш → Григорій Чупринка – В гаю
- Попередній вірш → Григорій Чупринка – Відун