Ні кохання, ні мрій, ні сердечних утіх
Не лишив я в таємному храмі —
Непристойний там сміх,
Де змивається гріх,
Де змиваються давнії плями.
Поривання палкі й полохливі думки
Пов’ялили всі квіти червоні;
Тут тернові вінки,
Тут молитви дзвінкі
Та стихири сумні похоронні.
