Тихо сонце закотилось.
Небо в смугах золотих.
Все заснуло, притаїлось;
Степ дрімає; степ затих.
Плесо річки виграває,
Сплять, дрімають комиші;
Ніжно пісня випливає,
Мов молитва із душі.
Тільки серце так тривожно
Власним боєм одграє —
Вже розбилося безбожно
Щастя давнєє твоє.
Горе в серце закололо;
В тьмі затих журливий спів.
Вітер травами навколо
Тиховійно зашумів.
