Вітер шалий, ніби п’яний,
Розігнав, розбив тумани,
Збив, підняв до небосхилу
Хмари пилу.
Проти шалу, проти сили
Буйно сосни зашуміли,
Сколихнулися дуби;
Вітер злий, несамовитий,
Розлютований, сердитий
Свище, грає,
Заклинає:
— Не виходь на бій, слабий!..—
Знаю, бачу
Буйну вдачу,
Що бажає грому, блиску!
— Ти ж не даром, вітре дивний,
Прилітав на степ мій рівний
І гойдав мою колиску!..
- Наступний вірш → Григорій Чупринка – В царстві висот
- Попередній вірш → Григорій Чупринка – Гей, на весла
(Оцінок ще немає)