Можу прощати до власного болю,
Можу любити до прикрих огид —
Щастям великим, неначе журбою,
Хмариться радісний вид.
Можу так весело, радісно грати,
Можу од жаху впасти в танку;
Можу так свято, так тихо вмирати,
В серці складаючи пісню дзвінку.
- Наступний вірш → Григорій Чупринка – Оркестр
- Попередній вірш → Григорій Чупринка – Тіні
(Оцінок ще немає)