Григорій Чупринка – Змога: Вірш

Можу прощати до власного болю,
Можу любити до прикрих огид —
Щастям великим, неначе журбою,
Хмариться радісний вид.

Можу так весело, радісно грати,
Можу од жаху впасти в танку;
Можу так свято, так тихо вмирати,
В серці складаючи пісню дзвінку.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Григорій Чупринка – Змога":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Григорій Чупринка – Змога: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.