Мов під білою наміткою,
Під мережаною сіткою
Спить діброва.
Не шумлять гілки привітнії,
І зв’ялила квіти літнії
Власть зимова.
Тільки де-де між заметами
Віє вітер очеретами
Тихо, тихо.
Мов морозами окутеє
Спить прожите і забутеє
Щастя й лихо.
І лани широкі чистії
Вкрили килими пушистії
Сніжні білі…
Гей, квітки, морозом зморені,
І надії, лихом зборені,
Де ви, милі?..
