Щира, кльова, щедрослова,
хай живе дитяча мова!
А дорослу, перерослу,
не люблю я, бо вона –
перелякана й нудна.
Та – дитяча, неледача,
хоч, буває, і заплаче,
але завжди – пре-чудова,
дуже класна, кольорова.
Зрозуміла квітам, звірю,
кораблю і журавлю,-
я цій мові просто вірю,
просто я її люблю.
Всім дорослим людям знову
треба вчить дитячу мову.
- Наступний вірш → Григорій Фалькович – Пітон
- Попередній вірш → Григорій Фалькович – Уїкенд
(1 оцінок, середнє: 5,00 із 5)