Григорій Фалькович – Не давайте мені їсти: Вірш

Я наївся досхочу –
Тільки дихаю й мовчу,
Бо уже мені до рота
Не пролізе навіть шпрота,
Навіть макова зернинка
Чи зернинки половинка.
І не встати, і не сісти,
Тож я змушений сказать:
Не давайте мені їсти –
Ще хвилин, приблизно, п’ять.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Григорій Фалькович – Не давайте мені їсти":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Григорій Фалькович – Не давайте мені їсти: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.