До добра добра додати,
трохи гумору вмішати,
сипонути навмання
чудернацького знання,
сумотинки – дві краплинки,
ложку сміху – на утіху,
співчуття – для вороття
гарних снів і гарних днів,
ще краплинку самоти,
знову жменьку доброти і лунке
чарівне слово..
Все – зварилося! Готово!
Гаряченьке – аж пахтить…
Покуштуйте.
Хай щастить!
- Наступний вірш → Григорій Фалькович – Загадка про того, хто ходить пішки
- Попередній вірш → Григорій Фалькович – Колоскова колискова
(1 оцінок, середнє: 5,00 із 5)