Чим зайнятий тепер твій меткий розум?
Де він тепер у тебе блукає?
Чого він бажає, чого уникає?
Чи діє він впевнено, чи вагається?
Якщо він діє впевнено і свято, ти блаженний.
Якщо непевний, то і ти вагаєшся.
Де серце сповнене вагань,
Там панують огида і нудьга.
Моряк не співає, а непокоїться і боїться,
Коли лютують морські хвилі,
Коли шалений Аустер розбурхує Адріатику
І моряк губить кермо корабля.
Наш розум ніколи не залишається пасивним;
Він завжди любить чим-небудь займатися,
Якщо не матиме хорошого заняття,
Він звернеться до поганого.
Займи його тим, наж чим міг би добре попрацювати,
Але гарним і не надмірним.
Так ти уникнеш найлютішої нудьги
І зможеш досягти щасливого життя.
- Наступний вірш → Григорій Сковорода – Всякому місту – звичай і права
- Попередній вірш → Григорій Сковорода – Все минає, але любов після всього остається
Багато читати