Я бачу, що весна цвіте,
Що розцвітають в полі квіти,
Ой чом же сонце золоте
Душі народа не засвітить?
Я бачу ясную блакить,
І сяйво неба, й море світла,
Ой чом же доля сих країн
І досі пишно не розквітла?
Я чую пісню солов’їв,
Цей спів надією пройнятий,
Ой чом же голос сих країв
Мовчить і досі, як заклятий?!
- Наступний вірш → Христя Алчевська – Смерть чайки
- Попередній вірш → Христя Алчевська – Люби життя