Не спи, сину! Час не спати:
Перед ранком ясним, гарним
Ще темніють ночі шати,
Лячно людям незугарним;
Ще подужати жадають
Усе добре, усе чисте,
Тільки того й дожидають,
Щоб убити все барвисте.
Не спи, донечко кохана:
Ночі темної не буде,
Близько хвиля та бажана,
Як світ ясний матір збуде!
І крізь хатнії віконця
Рознесеться, залунає
По занедбаному краю
Пісня волі, пісня сонця!
