Вірші класиків > Христя Алчевська: Вірші > Христя Алчевська – До портрета

Христя Алчевська – До портрета: Вірш

Сумовитий, зажурений, в темряві холодній,
Ніби осінню, він чує тихий жаль народний:
То не вітер, то не буря котиться так з поля,
То народ вкраїнський плаче, що умерла воля.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Христя Алчевська
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Христя Алчевська – До портрета":

Читати схожі вірші:

  1. Христя Алчевська – Спить, повитая серпанком
  2. Христя Алчевська – Відповідь
  3. Христя Алчевська – Крик чайки
  4. Христя Алчевська – І сонце не гріє, і вітер не спить
  5. Христя Алчевська – На самоті
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Христя Алчевська – До портрета: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.