Мої думи най будуть дощем по весні,
Теплим подихом щастя за горем…
Ген у далечі в’ються весняні пісні,
І витають, і ллються над морем!..
Мої співи най будять зорю і тепло
Там, де сонця нема і просвіти,
Щоб побільше троянд у тім полі росло,
Де не знають про щастя і квіти…
Мої пісні, як голуби білі, летять
У блакить недосяжного неба,
Їх не спинить ніщо, вони світлу бринять,
Тільки сонця їм ясного треба!..
