Невже за ніччю за сумною
Не зійде зоренька ясна?
Невже за лютою зимою
Зоставить все ж нова весна
Кайдани сна?..
Невже ж чуття, й кохання, й горе,
І пломінь дум — усе засне,
А смерть в безкрає вічне море
Життя навіки унесе,
Невже ж, невже?!..
- Наступний вірш → Христя Алчевська – Не боюся я нічого
- Попередній вірш → Христя Алчевська – Океан