Упала чайка із блакиті,
І сіра курява землі
Запорошила білі крила…
А море тиша ніжна крила,
Й сіяло сонце в ясній млі…
Чом жити чайці не судилось?
В ній мрія красная цвіла…
В долині море гра сумнівів,
І барвам ніжних душ і співів
Немає місця серед зла.
Забудуть чайку полохливу
І юні сни, і рій пісень,
Вона, як зайва, умирає,
І там, де море вільне грає,
Повік сміятиметься день.
- Наступний вірш → Христя Алчевська – На чужині
- Попередній вірш → Христя Алчевська – Чому
(Оцінок ще немає)