Ясний сокіл серед степу
На простори поглядає
І угору дужі крила
Гордо й весело здіймає:
«Гей ви, браття-соколята,
Прилетіть до мене, милі,
Ми полинемо на волю,
Де морські гуляють хвилі;
Ми з бурхливим чорним морем
Поєднаємося в полі,
Темні льохи розруйнуєм
І рабам здобудем волі!»
- Наступний вірш → Христя Алчевська – Хмарний вечір
- Попередній вірш → Христя Алчевська – Вільні хмари
(Оцінок ще немає)