Христя Алчевська – Спить, повитая серпанком: Вірш

Спить, повитая серпанком,
Україна в чарах ночі,
Смуток місяць зустрічає,
І про степ, і щастя волі
Тихо снять сумні тополі…
Стогнуть струни десь бандури,
Плачуть думи над рікою,
І минуле сниться тишком,
А думки і чоло хмуре
Вітерець ласкає нишком…
«Щастя прийде,— він говорить,—
Все прокинеться і встане,
Будуть люди в світлі жити,
Й сонце яснеє прогляне!»
Правду вітер той шепоче
І розважить зорі хоче…
Правду вітер той шепоче,
Правді вірять ясні зорі,
Віють легкії надії,
І в палких обіймах ночі
Серце плаче, серце мліє..
Ось і небо зчервоніло,
Згасла зірка над рікою,
Темінь журная розтала,
І, як небо заясніло,
Сонце ясне тихо встало!..