Так, то було давно. Мене ти знав малою,
Такою я зосталася й тепер,
І лише дух вмира, сполучений з журбою,
І лише пал душі моєї вмер.
Жадала я колись не дійсності, а казки,
Я хтіла все гармонії й химер,
Мені бажалося від людей тільки ласки…
Такою я зосталася й тепер!
- Наступний вірш → Христя Алчевська – Спомин
- Попередній вірш → Христя Алчевська – Тобі, що свій народ кохаєш
(Оцінок ще немає)