Тихе небо вечоріє,
Гаснуть смуги золоті,
Величаво місяць сходе
У безкраїй самоті…
І легенько в’ються хмари,
Наче спомин давніх літ,
Ходять ясних зорь отари,
Сторожать дрімоту віт;
Віти сплять, усе втихає,
В серці горе пропада,
І далеко завмирає
Пісня щастя молода…
- Наступний вірш → Христя Алчевська – До портрета
- Попередній вірш → Христя Алчевська – Хмари
(Оцінок ще немає)