У муках болю, в борні за долю
Вона іде!
Вона іде і дуків буде:
«Вставайте, дуки, закуті люде
На вас ідуть!..»
То помста неба, їм волі треба,
Їм хліба дай!
Здригніться ж, дуки, тружденні руки
До вас здійнялись і простяглися,
Загримів спів:
«Гей, смерть сваволі, жадана Воле,
Звелич рабів!!!»
- Наступний вірш → Христя Алчевська – Великеє Сонце
- Попередній вірш → Христя Алчевська – Гомоніли люде
(Оцінок ще немає)