Осипані цвітом і мліючі вишні,
Всі білі, прекрасні в годину палку,
Задумані, юні, мрійливі і пишні
В моєму садку…
А ніччю ласкавою теплого літа,
Всі повні утоми і наче вві сні,
Самі стоїте ви, без білого цвіту,
Похилі, смутні!..
По цвіті душа моя сном огорнулась…
Як ви, зажурилась вона!…
Невже моя юність уже промайнула?..
Де ж ділась весна?!..
