Я не можу дивитись байдуже на небо осіннє,
На захід рожевий,
На похилеє гілля журливого лісу,
На смуток холодний…
Бо здається мені то не осінь, а ти отак гинеш,
Блідий і безсилий,
Умираючи променем в небі згасаєш
І, гаснучи, плачеш…
- Наступний вірш → Христя Алчевська – Що то за люде, голубонько-мамо
- Попередній вірш → Христя Алчевська – Як тяжко
(Оцінок ще немає)