довший час
я не показувався їй на вічі
захований за віями
як за густим частоколом
всі десять її пісеньок
навчився не мавши слуху
коли вона тулила крило
до грудей
я хотів бути крилом
одного вечора
навіть зазирнув у шпарку
як вона роздягалася
- Наступний вірш → Ігор Калинець – Коли вона спала
- Попередній вірш → Ігор Калинець – Вміння пасти левів
(Оцінок ще немає)