Ігор Калинець – Стежечка: Вірш

Ходім зі мною, стежечко.
Обережно,
не зачепися за камінець,
переступи соломку
і під спориш не ховайся,—
все одно бачу.

А там,
за городом,
ого як ти виросла!
Сама біжиш,
через струмок перескакуєш,
батіжком по пилюці цвьохаєш,
за суницею збочуєш,
топчеш горох при дорозі.

Коли б глянути, стежко,
он з тої гори
на всенький світ!

Тільки не поспішай:
така верчена ти,
як дзига.
Але ж світ красний —
голова крутиться…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (4 оцінок, середнє: 3,75 із 5)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Ігор Калинець – Стежечка":
Підписатися
Сповістити про
2 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі

Дуже складний вірш

Даааааа

Читати вірш поета Ігор Калинець – Стежечка: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.