Вірші класиків > Ігор Калинець: Вірші > Ігор Калинець – Туман

Ігор Калинець – Туман: Вірш

Устав туман удосвіта,
запряг сиві воли —
та й почумакував у Крим
по сіль.
У степу
наздогнало сонце,
хоч би якась балочка —
сховатися ніде.
Пропав туман
і сиві воли.
Пере мряка
на кладці
вишиване хустя
та й побивається:
— Де той туман забарився?
Солі ні крупинки,
прісні мої сльози.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Ігор Калинець
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Ігор Калинець – Туман":

Читати схожі вірші:

  1. Тарас Шевченко – Туман, туман долиною
  2. Микола Руденко – Туман, туман
  3. Ігор Калинець – Дитинство
  4. Ігор Калинець – Відвідини Зимної Води
  5. Ігор Калинець – Дим
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Ігор Калинець – Туман: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.