Ігор Муратов: Вірші

Ігор Муратов (1912-1973), український поет, прозаїк і драматург, творив у складний період ХХ століття, відображаючи дух часу й людську долю. Його поезія, як у збірках «Комсографік» і «Багаття», поєднує романтичну стихію 1920-х із соціалістичним реалізмом, оспівуючи працю, боротьбу й красу рідного краю. Зрілі твори, як «Сповідь на вершині» чи поема «Серце Тичини», заглиблюються в психологічні драми, осмислюючи творчість Павла Тичини та трагізм епохи. Муратов писав про війну, втрати, моральні дилеми, черпаючи натхнення з фольклору, шевченківських традицій і класики. Його проза й п’єси, зокрема «Буковинська повість», розкривають життя простих людей, а переклади збагачували українську культуру. Творчість Муратова вирізняється афористичністю, глибиною думки й прагненням до духовної свободи.