Це правда: ми прагнем безсмертя
І кожен з нас вірить по праву
В натхненне своє, безіменне,
Нетлінне безсмертя бійця.
Щоб міцно, у спільну будову
Лягли, як надійні цеглини,
І подвиг, і діло буденне,
І наші гарячі серця.
Це – правда: ми прагнемо слави,
І кожен з нас вірить у неї
Але не в граніт і не в бронзу
А в щастям напоєний світ.
В якому засяє яскраво
Краплина й твоєї роботи,
Мала, невід’ємна частинка
Овіяних славою літ!
- Наступний вірш → Оксентій Мусієнко – Обірвана пісня
- Попередній вірш → Ігор Муратов – Усе боюсь не встигнути
(Оцінок ще немає)
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші