Ігор Павлюк – Дівчинка: Вірш

Плаче дівчинка боса
На бабусин поріг.
Розчарована осінь
Клигає по дворі.

На душі прохолода.
Навіть півень затих…
— А кого тобі шкода?
Каже дівчинка:
— Всіх…

Аналіз вірша “Дівчинка” Павлюка

Вірш, у якому показані сільські реалії і вибух емоцій, душевний шторм дитини. Ігор Павлюк народився й виріс у сільській місцевості, що справило певний вплив на його філософський погляд на життя. Для нього живим є все навколо, все видає назовні певні емоції, які сплітаються в єдину симфонію.

Твір належить до філософської лірики, оскільки показує значення кожної маленької долі для всесвіту і лірична героїня відкриває для себе істину, що життя – це біль.

Головна ідея цього вірша – біль через недосконалість світу.

Ліричною героїнею твору є маленька дівчинка й очевидно, що це її перша зустріч з усвідомленням, що світ не настільки прекрасний і гармонійний, як їй би хотілося чи як їй раніше здавалося. Автор обрав для вірша саме дівчинку, бо дівчат змалечку вчать любити, цінувати красу, тонко відчувати цей світ, емоції й почуття кожного. І в один момент ця відкритість до світу змушує дівчинку плакати, розуміючи, що у цьому світі ніхто не уникне страждань.

Не вказаний ні вік дівчинки, ні причина, що спонукає її ридати. Це робить образ узагальненим.

У творі використані такі художні засоби:

• Епітети – «боса», «розчарована»;
• Персоніфікація – «осінь клигає»;
• Метафора – «на душі прохолода».

Вкласти у такий короткий і лаконічний твір багато змісту виходить завдяки використанню яскравих символів:

• Поріг – перехід з одного світу в інший. Поріг може означати стрибок у духовному розвитку чи віковій зрілості, відкриття нової інформації, яка раніше була невідома й зараз спричинила біль. Дівчинка плаче на поріг – вона оплакує не лише всіх, але й свою колишню наївність;
• Осінь – символ зрілості і навіть підготовки до смерті або переродження;
• Півень – ранок, пробудження, новий день. Свої старі, попередні відчуття дівчинка оплакує, життя не виправдало її наївних, але прекрасних сподівань, а нові відчуття, нове натхнення у всій красі, у всій гармонії у ній ще не прокинулися («півень затих»);
• Босі ноги символізують вразливість і відкритість. Боса дівчинка сприймає світ більш глибоко, вона має більше тактильних вражень і не всі з цих вражень приємні.

Символічно, що дівчинка перебуває у бабусі. Тобто юність, наївність зустрічається з чималим життєвим досвідом, накопиченим за багато десятиліть. І цим пояснюється простота спілкування – у двох словах бабуся питає про причини, а дівчинка відповідає, проте цього одного слова досить для бабусі.