На вікні замерзлі краплі.
Ніч травнева глупа.
Східний вітер гострить шаблю,
А північний тупить.
Нещасливі пишуть вірші,
Богослови — зляться,
Що міста щоразу ширші,
Села не шабляться.
Що нова буржуазія,
Що старі дороги.
Що поля ніхто не сіє,
Не годують ноги.
Що багатство у могилах
Пращури дістануть,
До небес несуть не крила,
А душевні рани.
Ми себе зліпили з хліба,
Мов церкви без цвяхів.
Ніби воїни, а ніби,
Бляха муха, бляха…
На вікні замерзли краплі.
Ніч травнева глупа.
Східний вітер гострить шаблю
Шабля шаблю тупить.
