Ігор Павлюк – Ота безкрайня мертва далечінь: Вірш

…Ота безкрайня мертва далечінь —
Мелодія мелодії душевної.
І жити лінь, і помирати лінь
У просторі між мамою і левами.

Калина міста і бетон села —
В моїй крові, що на Дніпрі розведена.
О долі, долі — крапельки з весла.
Не люди, тільки долі є поетами.

А ми живем під небом просто так.
Заради Бога істини зрікаємось…
Розбійники із двох сторін Христа.
Хрести ростуть по всіх кутках безкрайності.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Ігор Павлюк – Ота безкрайня мертва далечінь":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Ігор Павлюк – Ота безкрайня мертва далечінь: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.