Ігор Павлюк – Під сивим волоссям, неначе під снігом: Вірш

Під сивим волоссям, неначе під снігом, – тепло.
Я постарію різко.
Ну так – ніби зовсім вмру.
І море нічне затопить душі півстепу.
Безкора калина вислизне з мокрих рук.

Я постарію різко.
Ну так – ніби зовсім мертвий.
І друзі не встигнуть позаздрити, а чи допомогти.
Але збаламучена доля гратиме в карти вперто.
Смерть програватиме.
Плакатимуть чорти.

І море нічне затопить душі півстепу,
Холодним кипінням зоставшись на самоті.
Під сивим волоссям, неначе під снігом, – тепло.
Безкора калина…
Безрука Венери тінь.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (1 оцінок, середнє: 5,00 із 5)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Ігор Павлюк – Під сивим волоссям, неначе під снігом":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Ігор Павлюк – Під сивим волоссям, неначе під снігом: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.