Ігор Павлюк – Стояв зажурений: Вірш

Стояв зажурений.
Не молився.
Не хотів турбувати Бога.
На яйцях сиділа нація,
Над якою — дорога.

Гарячий пісок в годиннику
Шумів, як вода посолена…
Порізана павутинками,
Обезболена.

І пусто.
Не чути музики.
Лиш чайки пливуть із Турції.
На нервах —
Гордієві вузлики.
То і є революції.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Ігор Павлюк – Стояв зажурений":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Ігор Павлюк – Стояв зажурений: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.