На городі, наче пан
походжає баклажан.
Запитали його дині:
– І чому ви, дядьку сині?
Може, ви замерзли влітку?
Баклажан сказав сусідкам:
– Не страшні тепер мені
ані спека, ні дощі,
бо я синьому плащі!
- Наступний вірш → Ігор Січовик – Помідор
- Попередній вірш → Оксана Сенатович – Про тираду, руладу, братанича і плитку шоколаду