Ми буряк за чуб взяли
та угору потягли.
Ворушили так і сяк –
з під землі не йде буряк
А як діти помогли –
швидко витягти змогли.
І сказав тоді буряк:
– Всім виношу сто подяк,
а Тарасику й Лукерці
я дарую по цукерці.
- Наступний вірш → Ігор Січовик – Диня
- Попередній вірш → Ігор Січовик – Чому плаче Алла