Ігор Січовик – Дивина: Вірш

На баштані гусенятко
Побувало восени.
Пояснив малому тато:
– Це, синочку, кавуни!
– Кавунів я ще не бачив,
Тільки чув про них колись.
Ви вже, тату, розтлумачте,
Звідкіля вони взялись?
Пояснив синкові тато:
– Кажуть, синку, уночі
Їх насосами зайчата
Надувають, як м’ячі.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Ігор Січовик – Дивина":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Ігор Січовик – Дивина: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.