Ігор Січовик – Епітафії: Вірш

Фантасту

«Тут приземлився Н. Л. О.» —
І нерозбірливо — число.
Для читачів: могила ця
Фантаста Н. Л. Одинця.

Посадовому поетові

Душа начальника-поета вийшла з тіла
І вмить роздвоїлась, немов гірський ручай:
Душа поета швидко в пекло відлетіла,
Душа начальника потрапила у рай.

П’яниці

Пив до дна і ночі, й дні
І допився. Сам на дні.

Марнославцеві

Він порозклеїв папірці
З адресою і датою:
«Міняю центр Берківців
На Байкове (з доплатою)».

Ледареві

Тут скаржитись нема чого:
Життя — не бий лежачого.

Дурневі

Живим від того легше,
Мерцям від того — гірше.
В одних на дурня менше,
У інших — дурнем більше.

Дармоїду

Мене нема. Та я не зник без сліду —
На поминках моїх — всі дармоїди.

Актору Н.

Десятки шанувальників зібрав,
Додому повернувшись із гастроль.
З рецензії: «Нарешті він зіграв
Свою останню і найкращу роль».

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Ігор Січовик – Епітафії":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Ігор Січовик – Епітафії: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.