Ми з тобою нерозлучні цілий день.
Проспівали, мабуть, більше ста пісень.
Ми награлися ляльками і м’ячем,
Ще й на вулиці промокли під дощем.
Потім квітів назбирали на вінок,
І мене ти запросила на танок.
В річці рибку ми спіймали – й не одну…
А тепер збирайся, дівчинко, до сну.
Заколишу я тебе та ще присплю,
Бо неначе рідну донечку люблю.
А на ранок знов смикну я за рукав.
На добраніч!
Спи, Оксанко, – Няв–няв–няв…
- Наступний вірш → Ігор Січовик – Колискова від вовчика
- Попередній вірш → Оксана Аннич – Лелека
(Оцінок ще немає)