Ти, нарешті, дочекалася мене.
Знаю я, ніхто без мене не засне.
А коли тебе присплять мої пісні,
То ми разом помандруєм уві сні
Понад полем, понад лісом, над людьми‚
Буду я махати дужими крильми
І тебе в далекий вирій понесу –
Тільки з неба добре видно всю красу.
Ти сама переконаєшся, що рай
На землі єдине місце – рідний край.
Моя пташко, повіки стули –
Курли, курли, курли…
- Наступний вірш → Ігор Січовик – Колискова від зайчика
- Попередній вірш → Ігор Січовик – Колискова від котика
(Оцінок ще немає)