Обліпили квасолину
діточки її – стручки:
двадцять два маленькі сини
та ще тридцять три дочки.
Відійти не можна мама
ні туди ані сюди,
пригортає всіх руками –
захищає від біди.
- Наступний вірш → Ігор Січовик – Часник
- Попередній вірш → Ігор Січовик – Соняшник
(Оцінок ще немає)