Ігор Січовик – Квітень: Вірш

Я змалечку квіти люблю, як життя.
Їх знаю напам’ять, на дотик.
Вирощую, пещу, як мама дитя,
І дня не сиджу без роботи.
У домі без квітів, як без немовля.
Батьки в ньому, наче сирітки…
Я хочу, щоб наша планета Земля
Була дуже схожа на квітку.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Ігор Січовик – Квітень":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Ігор Січовик – Квітень: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.