Із братом Січнем схожі ми,
Хоча і не близнята.
Без нас не буде і зими,
Як нас без мами й тата.
Зима відходить. Їй сліди
Я замітаю вчасно!
Лечу – туди, біжу – сюди,
Тому й лютую часто.
- Наступний вірш → Ігор Січовик – Січень
- Попередній вірш → Ігор Січовик – Осінь
(Оцінок ще немає)