— Знову мокрі черевики?!
Лає Вітю мати.
Ти, мабуть, в усіх калюжах
Встигнув побувати?
— Що ви, мамо,— каже Вітя,
Не хвилюйтесь дуже,
Ще й на завтра залишилось
Чотири калюжі!
- Наступний вірш → Ігор Січовик – Непослуха
- Попередній вірш → Ігор Січовик – Травень
(Оцінок ще немає)