Вкладаючи доню спати,
Сказала тихенько мати:
– Пошвидше, Оксанко, засни,
Побачиш солодкі сни…
Озвалась Оксанка: – Ой рідна!
Щось довго тих снів не видно!
І додала нетерпляче:
– Я знаю, як їх побачить!
– Як саме? Скажи на вушко!
– Для цього мені під подушку
Щовечора ви або татко
Кладіть хоч одну шоколадку.
- Наступний вірш → Ігор Січовик – Іди, дощику
- Попередній вірш → Ігор Січовик – Мишачий цирк
(Оцінок ще немає)