Ігор Січовик – Страшний вовк: Вірш

Малювала я картину,
На картині – вовка:
Лапи, хвостик, шию, спину,
Двоє вух, два оки.
Прибігає вовчик з лісу,
Припинив роботу.
– Намалюй, прохає слізно,
Два носи й два роти…
– А навіщо? – я спитала
Й почала сміятись.
– Бо нас в лісі перестали
Вже й зайці боятись.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Ігор Січовик – Страшний вовк":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Ігор Січовик – Страшний вовк: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.