Малювала я картину,
На картині – вовка:
Лапи, хвостик, шию, спину,
Двоє вух, два оки.
Прибігає вовчик з лісу,
Припинив роботу.
– Намалюй, прохає слізно,
Два носи й два роти…
– А навіщо? – я спитала
Й почала сміятись.
– Бо нас в лісі перестали
Вже й зайці боятись.
- Наступний вірш → Ігор Січовик – Павук
- Попередній вірш → Ігор Січовик – Дитяча мова
(Оцінок ще немає)