Дощ раптом стих, зросивши землю,
Заскрекотів комусь лелека,
І над Дніпром могутнім, древнім.
З’явилась, наче міст, веселка.
І я тоді заговорив:
– Скажи мені, веселко неба,
Звідкіль береш ти кольори?
– Звідкіль? Поглянь довкола себе:
Блакитний колір – від води,
Зелений, як трава умита,
Червоний – яблуні плоди,
А жовтий колір – колір жита.
