З Кузьмою в нас не дружать хлопці,
Чому — зміркуй, читачу.
Кузьма кричить на кожнім кроці,
Що любить правду наче.
І можеш вірити мені —
Кузьма не бреше ані-ні,
Лиш входить вчитель,
вже Кузьма
Угору руку підійма:
А Любомир побив Панька,
В Панька вже гуля от така!
Ми дружно пишемо письмову,
Кузьма підносить
руку знову:
Левко не розуміє вправ,
А я списать йому не дав!
Ще не кінчається урок,
Кузьма до столу робить крок:
На зошит Грицю
Гонта Ніла
Навмисне налила чорнила!
Десь коридором йде вожата,
Кузьма біжить доповідати:
— Сьогодні в нас Петро й Панас
Прийшли без галстуків у клас!
…Він зовсім не брехун, Кузьма,
А друзів у Кузьми нема!
- Наступний вірш → Інна Кульська – Ідуть додому два дружки
- Попередній вірш → Інна Кульська – Славний хлопчик