На автобусній зупинці
Зустрічав бабусю внук.
Із села везе гостинці,
То нехай не трудить рук,
Внучок зробить добрий вчинок:
Він зустріне, привіта,
Піднесе важку корзину,
Бо така ж кругом сльота…
На зупинці все у русі:
Із автобусів тісних
Раз у раз якісь бабусі
Вибираються на сніг.
Внук глядів, як на спектаклі,
Поки ноги не поклякли.
Налічив, немов на сміх,
Сорок сім бабусь чужих.
А своєї все нема.
Наморозився дарма.
Подивився на годинник
І зітхає: — От діла’,
Був зробив би добрий вчинок,
Та… бабуся підвела!
- Наступний вірш → Інна Кульська – Жіноча влада
- Попередній вірш → Інна Кульська – Поганий телефон
(Оцінок ще немає)