Інна Кульська – Довгов’язий і малявка: Вірш

Всім відомо, що Панас
Забіяка був у нас.
Що в Панаса кулачища,
Що у класі він — найвищий,
Ну такий здоровий —
просто
Дяді Стьопиного росту!
Він один сидів на парті,
Всі боялись сісти з ним.
Поруч висидіть — не жарти
З забіякою з таким!
Так от саме з цим Панасом
Дивна зміна сталась з часом.
Несподівано новеньку
Ганна Львівна привела.
Кучерява і низенька.
Ця Марієчка мала
Звідкілясь
Перевелась
І потрапила в наш клас.
От учителька й звеліла,
Щоб вона… з Панасом сіла!
Аж завмер від ляку клас:
— Що робитиме Панас?
Зараз він смикне за стрічку
Цю сусідку невеличку!
Зараз дасть новенькій в бік,
Як усім давати звик!
Ні! Панас відсів до краю,
А сусідки не чіпає…
Йде урок. Темніше хмари
Він сидить з дівчам до пари.
А дівча йому шепоче:
Олівця не маєш, хлопче?
Щось мені не повезло —
Поламався, як на зло…
Засопів Панас, а далі
Бачим —
нишпорить в пеналі,
Бачим — дав!..
Ось на, бери,
Бо у мене є ще три…
Після п’ятого уроку
Знову чуєм ненароком —
До сусіди-здоровила
Ця мала заговорила:
А в парадному у нас
Пес страшенний, водолаз…
Я туди сама не йду,
Я надворі батька жду…
Чуєм відповідь Панаса:
Підем разом, проведу.
Бачим — йде додому разом
Ця малявка з довгов’язим!..
Йде спокійно, йде сміливо.
Що це: диво чи не диво?..
…День у день ми цілим класом
Наглядали за Панасом:
От Панас на перемінці
Роздає синці-гостинці.
Підійшла Марійка —
Припинилась бійка.
А вона — немов не бачить,
Лиш питає:
— Як задачі?
Ти не встиг? Сідай сюди,
Поясню про поїзди…
Стали добре вчитись разом
Ця малявка з довгов’язим,
І Панас у нас тепер
Чи не кращий піонер.
Де там битися Панасу:
Він же старостою класу!
А Марійка і не зна,
Що зробила це вона!