Інна Кульська – Еней: Вірш

Він у пошані, у довір’ї,
Весь під’їзд до нього звик.
Еней в квартирі 104
Проживає п’ятий рік.
Він зроду не лякав дітей —
Розумний, лагідний Еней.
Він стриманий і чемний,
Ну звісно — пес учений.
Якщо він проти ліфта сів,
Прохання зрозуміле всім: —
Ви пустіть мене в кабіну
І натисніть поверх 7.—
Там, в квартирі 104,
Вхід з пристроєм розтяжним.
Пес просунеться, — допіру
Стулка клацає за ним.
Друг Енея і господар —
Ветеран, пенсіонер.
Через вітряну погоду
Він нездужає тепер.
Коли старий нездужає,
Еней йому прислужує:
Приносить капці, сірники
Або відносить навпаки…
У нашім гастрономі
І дід, і пес відомі.
Але тепер у магазин
Еней з’являється один:
В зубах у нього кошик,
У нім — записка й гроші.
Туди продукти покладе
Наш продавець Лукоша,
І, обминаючи людей,
Свій кошичок несе Еней.
Тоді вся наша вулиця
Розумним псом милується!
Дідусь півквітня прохворів.
Пес сам один гулять ходив.
От вибіг погуляти,—
Нема й нема до хати.
Похвилюватись довелось!
І тільки в час вечері
На сходах загриміло щось,
Застукотіло в двері…
Дід встав,
А пес у двері — плиг!
І палицю кладе до ніг.
Дідусь озброїв очі —
Та як зарегоче!
Вона! З грубенького дубця,
Обстругана недбало,
На дачі палиця оця
Під ґаночком лежала.
І брав її з собою дід
У кожен лісовий похід…
Це ж пес пробіг півміста й ліс
І другу цей ціпок приніс,
Мовляв: хворіти годі,
Прийшла пора походів!..
Дід реготався аж до сну.
Встав рано в добрій силі,
І вдвох пішли стрічать весну
Аж на дніпрові схили
Людина і собака-друг.
А травень зеленів навкруг.
До збору ще якраз година! —
Сказав дружкові піонер.